Я Сам

Ми недаремно обрали саме цей заголовок для кризи, яку найчастіше називають кризою "Я сам" .

Отже, основні ознаки кризи 3-х років:

-        Дитина стала різко відкидати все, що ви їй пропонуєте, і робить все принципово навпаки. Це - негативізм.

-        Дитина вимагає і наполягає на чомусь не тому, що їй це дуже треба, а тому, що вона цього вже зажадала, з принципу. Це - упертість.

-        Дитина незадоволена всім, на будь-які пропозиції дорослих відповідає "ні", "не хочу", "не буду". Це - норовистість.

-        Дитина прагне зробити все сама, причому так, як їй здається правильним. Це - свавілля.

-        Ваше життя перетворюється в постійні військові дії: дитина свариться з дорослими "на рівному місці" так, що жоден сапер не впорається? Це - протест-бунт.

-        Ви раптом перестали бути авторитетом, улюблені іграшки більше не потрібні, всі звичні ритуали і правила не працюють! Це - знецінення.

-        Ваш милий ангел перетворився в маленького тирана, намагається стати "господарем становища" в будь-якій ситуації, керує всіма членами сім'ї різноманітними методами і способами. Це - деспотизм.

Ці 7 ознак кризи трьох років проявляються у дітей в різному ступені вираженості, можуть бути всі або тільки деякі, одні будуть більш виражені, інші менше, але всі вони говорять про те, що криза настала. І настала вона для того, щоб перевести дитину на наступний щабель розвитку і почати визначення дитиною себе, як окремої від мами особистості

 Що робити батькам у цій ситуації?

Негативізм дитині потрібен для того, щоб сформувати "своє" через відмову від "чужого". Це можна використовувати в своїх виховних цілях, йдучи від протилежного і пропонуючи дитині щось шкідливе, щоб він вибрав корисне.

Упертість важливо сприймати, як дорослішання дитини, становлення її особистості. Не варто з'ясовувати, хто головніший, адже це, безперечно, батьки. Тут потрібна гнучкість, компроміси, або навіть залишити дитину в спокої на деякий час, щоб пізніше спробувати ще раз.

Непоступливість в повній мірі наздожене в підлітковому віці, зараз це лише зачатки. Але все ж варто дати спробувати дитині побути на самоті і зайнятися тим, чим їй хочеться. Досить скоро їй стане нудно, і коли вона прийде до вас - ненав'язливо запропонуйте те, від чого вона відмовлялася  раніше.

Свавілля вимагає золотої середини. 1. Робимо будинок безпечним для дитини. Доступним те, від чого захищати не обов'язково. 2. Дозвольте робити самостійно те, що дитині реально зробити. 3. Допомагайте робити те, що поки складно, але не робіть за неї. 4. У справах, реально небезпечних для дитини, - перемикайте увагу, пропонуйте іграшкові аналоги і висловлюйте свою впевненість, що через деякий час дитина обов'язково зможе це робити.

Протест-бунт нагадує про те, що повинні бути і обмеження. Абсолютно точно дитина повинна знати, що дорослі сердяться, коли вона робить щось погане. Мімікою, жестами, інтонаціями і словами про свої почуття повідомте дитині своє ставлення до подій. Вчіть малюка озвучувати свої почуття, а також прийнятним способам виплеснути агресію (жартівливі бійки подушками, побити грушу і т.п.).

Знецінення найбільше засмучує тим, що нові цінності здобуваються повільно. Чекайте, спостерігайте за своїм малюком і, коли зрозумієте, що бунт вщухає, - пробуйте пропонувати щось нове.

Деспотизм підточує терпіння батьків. Абсолютно точно не варто потурати всім бажанням дитини. Краще відразу розумно обмежувати, надаючи при цьому багато свободи, щоб розпоряджатися своїм часом і силами, але не іншими членами сім'ї.

І, завершуючи тему кризи трьох років, хочемо нагадати, що:

-        криза - явище тимчасове,

-        криза 3-х років - це дуже важливий етап у становленні особистості дитини,

-        криза необхідний малюкові, щоб навчитися новим способам взаємодії зі світом,

-        криза трапляється тому, що дитина розуміє, що вже здатний на більше, але ще не розібрався, на що саме,

-        нарешті, найскладніше в подоланні кризи - це батькам зрозуміти і визнати, що їхній малюк дорослішає і вже трохи менше від них залежить.